Барбарис декоративний. Особливості посадки та догляду

Цікаво, що у природі Барбарис Тунберга – це невеликий, близько 80 см, округлий кущ з тонкими пагонами і рідкими колючками – пройдеш і не помітиш. Але не восени. З похолоданням його листя стає яскравим і різнокольоровим, жовтим або червоним.  

    Крім своїх високих декоративних якостей, всі сорти барбарису Тунберга мають і інші переваги: ​​вони добре переносять посуху і високу температуру влітку, а взимку відмінно витримують наші морози. Склад грунту їм теж не особливо важливий, може рости на бідних, від кислих до слабо лужних. Спокійно переносить загазоване повітря великих мегаполісів, відмінно піддається підрізці, і не потребує від вас великого клопоту.

    Від свого «дикого прабатька» декоративні сорти барбарису взяли невисокий, не більше 1 м, зріст. А від своїх «батьків»-селекціонерів отримали різні форми крони: куляста, розлога або колоновидна, і різне, причому яскраве, забарвлення листя – золотисте, пурпурове, зелене, з контрастною облямівкою або без, з плямами і розводами. Не забувайте, що осінь в ці фарби привносить ще й свої додаткові відтінки.

Ягоди  барбарису Тунберга неїстівні, але дуже корисні птахам в зимовий час.

Посадка і догляд за барбарисом Тунберга

    Звичайно, треба розуміти, що невибагливість цих барбарисів – це їх пристосування до різноманітних умов існування. Тобто вони можуть жити в різних умовах. Але якщо ви хочете отримати максимальний декоративний ефект від барбарисів Тунберга, висаджувати їх варто на добре освітлених сонячних місцях. Адже в тіні їх крона стане рыдкою, пагони витягнутися, а листя і зовсім набуде звичайного зеленого кольору.

    Ще однією важливою умовою є відсутність застою води біля коріння. Тому якщо ваша ділянка не може похвалитися добре дренованим, легким грунтом, варто під барбарисами його таким зробити.

    Для цього викопайте посадкову яму рази в три глибше, ніж контейнер з рослиною (можна і ще більше), а на дно покладіть биту цеглу, дрібні камені або щебінь, добре підійде керамзит, шаром сантиметрів 20. Якщо грунт глинистий і важкий, яму копайте широку і наповнюйте сумішшю землі і розпушувача (пісок, нейтральний торф, вермикуліт).

    І не поливайте його занадто часто, а тільки при тривалій посусі. Добрива теж вносьте рідко. Ранньою весною (по снігу) – комплексне мінеральне, а потім тільки компост або біогумус, внести і злегка перемішати в пристовбурових колах з землею. Але можна обійтися і без цього, Барбарис Тунберга добре себе почуває на бідних ґрунтах.

Шкідники та хвороби барбарису

    У разі зараження барбарису хворобами і шкідниками необхідна відповідна обробка. Якщо кущ пошкоджений сильно, хворі гілки краще зрізати і спалити. Навіть після радикальної обрізки барбарис швидко відновлюється.

Ознаки хвороби та шкідників барбарису:

·        якщо на кущі зморщуються і підсихають листя - на рослині з'являється попелиця;

·        листя, гілки та ягоди барбарису, виглядають як ніби присипані борошном – кущ хворий на борошнисту росу;

·        оранжеві яскраві плями, що з'являються на зовнішній стороні листя, на внутрішній стороні виглядають, як руді подушечки - кущ хворий на іржу;

·        передчасно зів'яле листя і пагони – це інфекція в'янення (обприскати бордоською сумішшю );

·        тріщини на корі, пухлини на гілках і переростання пагонів – бактеріоз (заражені частини пагонів видаляють, захоплюючи здорову частину, обрізані гілки спалюють, решту гілок обробляють бордоською сумішшю).

Особливості обрізки

     Обрізку барбарису можна виконувати навесні і восени, а барбарис Тунберга обрізають за особливими правилами. 

    Весняну обрізку кущів барбарису необхідно проводити до початку сокоруху, якщо з'явилися листя на пагонах, приступати до робіт вже пізно. До весни можна приурочити санітарну та формуючу обрізку, це особливо актуально при підмерзанні крони барбарису взимку і оформленні фігурних живоплотів.

    Швидке формування фігурного живоплоту досягається при проведенні першої обрізки в середині літа, а другої – в кінцї серпня. 

    Осіння обрізка барбарису повинна бути закінчена до настання періоду заморозків. Восени виконують видалення зламаних і хворих пагонів. 

    Омолоджуючу обрізку виконують тільки на дорослих рослинах (вік понад 10 років). Старі і хворі гілки вирізують на рівні грунту, що стимулює появу нової порослі.  Літнє формування крони рослин для живоплотів можна проводити тільки до появи зав'язі.