Верес звичайний. Поради, секрети, рекомендації

06 грудня 2021

Верес звичайний (лат. Cаlluna vulgаris, родина Вересові) – вічнозелений, невеличкий (заввишки 0,3–1,0 м), квітучий, гіллястий чагарник – є досить поширеною в світі рослиною завдяки своїй невибагливости. Росте він повільно, а період його життя становить близько 40 років.

Розрізняють верес і його сорти за забарвленням квітів, які можуть бути білими або фіолетовими, і кольором листя - від попелястих до рудувато-коричневих:

· з зеленим забарвленням листя.

· з зеленим забарвлення листя і білими квітками.

· з сріблястим забарвлення листя.

· з золотистим забарвлення листя.

· з махровими квітками.

Залежно від різновиду верес може мати як прямостоячу, так і сланку форму стебла. Гілки рослини також бувають опушеними або зовсім гладкими. Листочки у культури дрібні, шкірясті, тригранної форми, розташовані в чотири ряди.

Умови вирощування:

Верес – культура досить невибаглива, він прекрасно росте в контейнерах чи в горщиках, тому ним часто прикрашають балкони й літні тераси. Рослина добре приживається навіть у складних умовах, має високу морозо- й холодостійкість: здатна витримувати тривалу дію мінсових температур, значно нижчих ніж –20°С.

Найкращі умови для вирощування вересу створюються на освітлених або з незначним затіненням ділянках зі слабокислим ґрунтом, збагаченим торфом і гумусом, що містить пісок без домішок вапна.

Стійкість вересу до уражень шкідниками й хворобами

Верес вкрай рідко уражається шкідниками чи хворобами. В умовах підвищеної вологості на ньому може з'являтися сіра гниль, яка проявляється у вигляді коричневих цяток на стеблах і листках рослини. При сильному зараженні пагони вересу зазвичай відмирають, а листя опадає.

Інколи рослина піддається такому захворюванню, як фітофтороз (лат. Phytophthora). Ця хвороба складає значну загрозу, оскільки з її розвитком листя вересу набуває білястого відтінку, а стебло поступово відмирає.

Серед комах-шкідників найбільшої шкоди вересу завдають щитівки (лат. Diaspididae).

Посадка та догляд

Верес не виносить надмірної вологи в зоні коренів. Якщо грунтові води на ділянці стоять високо, доведеться зробити дренаж. Земляний ком саджанців потрібно обережно витягти з контейнера, звільнити велику частину корінців зі спресованого субстрату і по необхідності підрізати їх. Це допоможе рослині швидше освоїтися на новому місці. Цілком звільняти коріння від землі не варто. При посадці не можна заглиблювати кореневу шийку, але можна замульчувати торфом або тирсою шаром не менше 2-5 см.

Підживлюють верес навесні комплексними добривами для азалій по 10-15 г на 10 л води. В жаркому кліматі посадки періодично поливають, бажано дощовою водою.

Щоб верес кожен сезон виглядав привабливо, навесні пагони обов'язково потрібно обрізати до старої деревини (відрізаючи від третини до половини довжини приросту минулого року), заодно прибираючи старі, загиблі гілочки. До речі, зрізані частини можна подрібнити і кинути прямо під верес для додаткового підкислення грунту. Верес не потребує укриття від морозів, а ось яскраве весняне сонце може зашкодити рослинам. Тому восени посадки притіняють лапником або бадиллям зрізаних багаторічників, а навесні поступово знімають це укриття.
Навесні побуріле листя вересу може виглядати загиблим. Не варто робити поспішних висновків, потрібно обрізати відцвілі пагони і почекати: вже в травні до вереску знову повернеться нарядний вид.

На зиму деякі сорти вересу і всі молоді рослини рекомендується вкривати. Зі встановленням стійких невеликих морозів, в листопаді місяці, кущики засипають торфом або деревною стружкою. Зверху на кущ укладають сосновий лапник, або вкривають шаром лутрасила. Укриття знімають в квітні, не забуваючи відгребти мульчу від кореневої шийки рослини.